Ексклюзив! АЛІНА Панюта: "на проект я прийшла дитиною, а вийшла бійцем!

Переможниця Другого сезону реаліті "Супермодель по -українськи" розповіла про свою участь у проекті, плани на майбутнє і про ідеального чоловіка.

Про доленосне повернення.
Я вірю у долю. Але знаю, якщо покладатися лише на неї, нічого не вийде. Від Самого початку, коли мене вибрали з двохсот у 30-ку, а потім повернули у п'ятнадцятку замість Свєти мелашич, Була впевнена - це не просто так. Я це як знак зверху сприйняла
. Та мені треба було докласти зусиль, щоб виправдати довіру експертів.

Про перемогу.
Перша й головна задача, з якою я йшла на кастинг другого сезону, - виграти. Хоча, коли потрапила у проект, уже не Була впевнена в успіху на 100%. Побачила, що у складі учасниць є красивіші й досвідченіші дівчата, ніж я. тому до останнього не вірила у свої сили й не знала, чи потраплю у п'ятірку.

Про конкуренток.
Спершу я Була впевнена, що до п'ятірки увійде катя Юсупова. Для мене стало шоком, коли вона вилетіла першою. Тоді Я зрозуміла: краса - не головне, за рахунок чого можна "виїхати".

Уже пізніше головними конкурентками для мене стали Лера мірошниченко та Каріна заболотна. Якщо В Лері я бачила бійця, який піде по головах заради досягнення мети, то сила Каріни полягала в її характері. Вона позитивна дівчинка, яку всі любили. Цим вона нагадувала мені переможницю першого сезону Альону рубан.

Про ФІНАЛ.
Весь день перед фіналом я перебувала у стресовому стані, нічого не їла, не могла зосередитися. І Лише після того, як ми зустрілися з усіма учасницями, і я побачила батьків, напруження зникло. Вони говорили, що у мене більше шансів отримати головний приз. Та я до останнього не Була впевнена, тому що Віка маремуха - гідна конкурентка.

Це був найбільш зворушливий, хвилюючий і водночас нервовий вечір у моєму житті. Коли виходила на подіум, у мене тремтіли руки й підкошувалися ноги. Я заспокоювала сама себе, намагалася глибоко вдихати. Загалом, трималася, як могла, щоб не втратити свідомість.

Мене підтримували мої батьки, родичі та друзі. Великим сюрпризом став візит однокласників з Києва. Було дуже приємно, що з мого боку зібралося стільки людей. Вони кричали, скандували: " Аліна, Аліна! ", Коли я виходила на подіум. А після оголошення перемоги дарували квіти й говорили приємні слова.

Про БАТЬКІВ.
Зараз я живу в Києві, зі своїми батьками. Тату було складно піти з підприємства у рідному комсомольському, де він працював до сорока років. Та він знайшов у собі сили на цей крок і перебрався до столиці, до нас із мамою. Я.зараз ми дружна возз'єднана сім'

Зміни Торкнулися й батькових поглядів на моделінг. Раніше він Вважав цю роботу тимчасовим захопленням і моєю примхою. Та зараз зрозумів, як для мене все серйозно. Коли дивився проект по телевізору, кожного разу говорив, що пишається мною. Критикував, якщо не справлялася з випробуванням, і хвалив за успіхи. Зараз він позитивно ставиться до модельного бізнесу, і навіть виступає ініціатором моєї поїздки за кордон. Вони з мамою довіряють мені, вважають дорослою і самостійною. Звісно, Це додає впевненості у собі й відповідальності перед ними.

Про особисте.
У мене з'явилися шанувальники, та я, як і раніше, ні з ким не зустрічаюся. Мої Вимоги до партнера високі. Хочу, щоб хлопець відповідав мені, займався саморозвитком, намагався реалізуватися у житті. Для мене важливо, щоб він був грамотним, освіченим, і нам було про що поговорити. Зовнішність Не важлива. Але, з урахуванням моїх 181 см, він має бути високим.

Про ЗМІНИ.
На проект я прийшла дитиною, яка не могла дати відсіч суперницям, а вийшла бійцем. Зараз мені "Море по коліно", я відчуваю в собі сили і впевненість. Проект змінив мене і в професійному плані. Я більше нічого не боюся, і можу виконати будь - який каприз фотографа.

Я, як і раніше, Ходжу по кастингах для фотосесій та показів. Але зараз я стала відома, мене часто впізнають і іноді завдяки цьому запрошують на роботу. Участь у "Супермодель по -українськи" - великий бонус для старту модельної кар'єри.

Про самовдосконалення.
Перше: після критики експертів мого тіла й фігури я вирішила активно зайнятися спортом, прибрати зайве й підтягти м'язи. Друге: пішла на курси англійської. Я завжди вважала, що непогано нею Володію, та після випробування з іноземцями зрозуміла, що мій рівень недостатньо хороший. А для професійної моделі це неприпустимо. Третє: Поставила брекети, щоб вирівняти зуби. У моделі має бути голлівудська усмішка. Переглянувши всі випуски "Супермодель по -українськи" я помітила, що моя поки що не ідеальна.

Про контракт.
Після Виходу п'ятнадцятого епізоду реаліті "Супермодель по -українськи" агентство Next Italia підписало зі мною контракт. Адже до виходу фінального епізоду все трималося у строгому секреті. Жодної урочистості й вибуху феєрверків не було. Представник модельного агентства просто прислав документ електронною поштою, і я поставила свій підпис.

Про навчання.
Я закінчила школу із золотою медаллю. І Свою першу сесію в Київському національному економічному університеті теж на склала відмінно. Та я більше не ставлю собі за мету отримати червоний диплом. Вирішила Уникати образу відмінниці. Зрозуміти Це мені допомогли поради експертів проекту. Адже не завжди виходить зробити все ідеально. І Я більше не хочу засмучуватися і приймати близько до серця маленькі невдачі. Та, при цьому, намагатимуся навчатися. Якщо У мене буде виходити складати все на "відмінно", буду рада.

До вишу я вступила відразу після зйомок проекту. Вирішила піти По стопах Тата й обрала факультет маркетингу. Зупинилася на цій спеціальності з практичних міркувань, з нею я завжди зможу знайти роботу. Адже моделінг - робота не на все життя, а лише до 28-30 років. Та насправді моя душа не лежить до маркетингу та економіки. Навчаюся на заочній формі, щоб поєднувати отримання освіти і роботу моделі. Так я можу навчатися самостійно, а в університет приїжджати тільки на сесії.

Про плани на МАЙБУТНЄ.
Я вже думала про те, щоб продовжувати працювати у сфері модельного бізнесу після закінчення кар'єри. Наприклад, можна стати менеджером, скаутом, співвласницею агентства … та поки що потрібно будувати кар'єру, отримувати досвід і знайомитися з принципами роботи цієї сфери. Майбутнє Покаже.

Про першу обкладинку.
Буквально днями відбулася фотосесія для обкладинки глянцевого журналу "Pink". Я дуже хвилювалася, та все пройшло відмінно. Для мене підібрали оригінальні образи, і мені вдалося в них вжитися. Знімала Соня плакидюк, це, як завжди, було дуже круто.

На фотосесію прийшов Річард Горн, він привітав мене з перемогою і подарував величезний букет білих тюльпанів. Потім До нас приєднався керівник проекту Андрій оленич. Було дуже приємно, що вони прийшли мене підтримати.